Лисянський ПАЛ

Кину кужіль на полицю, сама піду на вулицю...

Вечір. Сільська вулиця, яка потопає в цвітінні дерев. На колодках сидять дівчата і тихо співають пісню. Голос із-за сцени:
—На землю спадає тиха весняна ніч. Чорною полою криє село. На небо несміливо виходять зорі. Стогне земля молодою дужою силою і пахне молодістю. Родить свіжість і зелену буйність — весняну радість.
Затихло все навколо, лиш дівчата та соловейко не затих. (Після)
День згаса за обрієм,
Ліг туман долиною
І зоря в небі скоро спалахне.
Жду тебе, мій голубе,
В лузі під калиною
Пригорни до серця мене.
Я люблю, страждаючи, від душі кохаючи,
Пригорни до серця мене.
Дівчина. Добрий вечір, дівчата.
Дівчата. Добрий вечір, Галинко.
Дівчина. А чого це ваші ясні оченьки взялися сумом? Ви тільки погляньте, яка навкруг краса, а запах квітучих дерев просто п’янить. А соловейко, соловейко як витьохкує. Та треба веселитися, заспівати так, щоб аж на іншому кутку було чути.
1-адівчина. На тому кутку і так чути пісні, гармошка грає.
2-адівчина. На Титівці гульня у розпалі, а на нашій вулиці — один тільки соловейко піснею заливається, не дає спати, викликає на вулицю (зітхає). Галинка. Подруженьки (таємниче), а хочете, щоб І на нашій вулиці гульня кипіла? Дівчата. Хочемо, хочемо (посхоплювалися, радісно).
Галинка. Я такий секрет знаю.
3-ядівчина. Та не тягни кота за хвоста. Кажи швидше.
Галинка. Не поспішайте. Спішкою справі не допоможеш. Все це треба робити так, як годиться.
4-адівчина (нетерпляче). Кажи вже, кажи ж. Ой, дівчаточка, я вже не можу з твоїми таємницями.
Галинка. От нетерпляча.
5-адівчина. Та ти, мабуть, нічого не знаєш, а нас розігруєш.
Галинка. Я вже все дізналася.
6-адівчина. То говори!
Галинка. Дівчатонька, яка тепер пора року?
1-адівчина (натхненно). Весна... весна... Хіба ти не бачиш — все в цвіту, хіба ти не чуєш — сміються й плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди?! Чуєте.., чуєте? Люби її, люби її, бо молодість проходе... А прислухайся до свого серденька — і ти відчуєш у ньому щемну радість, тривогу, надію...
Галинка (замріяно). Дійсно так... подруженьки, матінка земля вже прокинулася і її треба уласкавити, щоб силами своїх чарів вона притягувала хлопців саме на нашу вулицю.
2-адівчина. А що для цього потрібно зробити? Галинка. Бабуся мені казала, що треба зварити кашу і закопати її на нашій вулиці.
3-ядівчина. А де саме?
Галинка. На вигонку біля Степанів, щоб було де потанцювати, поспівати,
порозважатися. Коли закопаємо кашу, то цим самим задобримо матінку-землю і
відбою від хлопців не буде.
Марійка. А як ще звернемося із замовлянням до Місяця-князя...
Дівчата (зацікавлено). Ти його знаєш?
Марійка. Звичайно, знаю.
4-адівчина От і добре, то і нас навчиш.
Марійка. Добре.
Оксана. Давайте часу не гаяти, зробимо так, як сказали Галинка і Марійка.
5-адівчина. Давайте готувати кашу.
Галинка. Каша готова. Я тільки до вас прийшла порадитися.
1-адівчина. Та що там радитися. Неси та зробимо все це так, як потрібно. Галинка» Оксано і Марійко, пішли, допоможете мені, а ви вибирайте місце, (Виходять. Дівчата вибирають місце).
—Ось тут.
—Ні, краще тут.
—Нехай буде й тут.
(Входять дівчата, вони несуть горщик, сокиру, лопату, кілок).
Дівчина (принюхується). Ох, і смачно пахне...
2-адівчина. Не дуже принюхуйся, а то своїм довгим носом весь смак винюхаєш.
Галинка. Дівчата, треба вже бути серйозними... (Урочисто). Починаємо магічло-любовне дійство.
Оксана (хреститься). Боже, допоможи на добре діло. (З любов'ю копає ямку, в неї ставлять горщик з кашею, засипають землею і забивають кілок. Беруться заруки і йдуть по колу, промовляючи тричі):
Закопали горщик каші
Ще й кілком прибили,
Щоб на нашу вулицю
Парубки ходили.
Марійка. Тепер звернемося до Місяця-князя. Погляньте, як він на нас явиться, наче хоче нам підморгнути.
Дівчина (грайливо). Аякже, чом же таким молодим та гарним і не підморгнути? Марійка. Уважно слухайте і подумки повторюйте за мною. А де потрібно, то говоріть своє ім'я і ім’я того, кого ви бажаєте, щоб був вашим судженим.
Місяцю-Владимиру, ти високо літаєш, ти все бачиш, ти все чуєш: як невільники і невільниці плачуть за батьками, за дітьми маленькими, як корова за телям, як лошиця за лошам, як ослиця за ослям, як море за морем. Даруй же. Господи, щоб так за мною — народженою, хрещеною, молитовною рабою Божою Марією— Грицько плакав.
(Після паузи).
Дівчина (трохи злякано). Ой, дівчаточка, а що ж тепер буде?
2-адівчина. А нічого. Прийдуть хлопці з гармошкою та велика гульня буде.
3-ядівчина. Аби твої слова та Богові у вуха,
2-адівчина. То не сидіть та чекайте, а веселу пісню починайте.
(Дівчата співають. Через деякий час вдалині заграла гармошка і полинула парубоча пісня. Дівчата замовкають, прислухаються).
Дівчина. Чуєте, хлопці з гармошкою ідуть.
Ой, лугами йдемо,
Берегами йдемо,
Пасуться качата,
Гей, пасуться качата.
Ой, туди ж ми йдемо,
Де гарні дівчата.
Ой, лугами йдемо,
Берегами йдемо,
Ой, там вовки трублять,
Ой, туди ж ми йдемо,
Де нас вірно люблять.
(Дівчата причепурюються, підходять хлопці)
Хлопець.
Гей, музики, веселіше грайте,
А ви, дівчатонька, чорнобривих козаків
Радо зустрічайте.
(Дівчата сміються).
Хлопці. Добрий вечір, дівчаточка-горлиці. (Один з хлопців, підморгуючи, підходить до дівчини і починає підспівувати, а далі йде своєрідний діалог між хлопами і дівчатами).
А дівчина-горлиця
До козака горнеться,
А козак, як орел,
Як побачив, так і вмер.
Ти до мене не ходи,
Куций, коротенький,
Бо до мене ходить хлопець
Високий, тоненький.
Штани мої шаровари,
Штани мої сині.
Чом до мене дівки липнуть,
Як до браги свині.
Ой лопнув обруч та коло барила,
Дівчина козака взяла обдурила.
У Трилісах густо хати
Вітер не провіє.
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.
Ой, хто ж то пішов понад вербами,
То триліські парубки світять ребрами.
Ой гоп, штани лоп,
Холоші дирявї.
За те мене дівки люблять,
Що я кучерявий.
Вареники з маком їла
Чорнявого полюбила.
По дорозі жук, жук,
По дорозі чорний.
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний.
Відчепись, відчепись, та не рви намиста,
Бо я тебе не люблю, люблю гармоніста.
Хлопець. Оце зустрічають нас дівчата, так зустрічають.
Галинка, Самі винні. До пуття ще і не привіталися, а вже почали залицятися. Так не гоже робити таким поважним парубкам.
Хлопець. Ну що ж, тоді ще раз добрий вечір, дівчата-голуб'ята.
Дівчата. Добрий вечір, хлопці-молодці.
1-й хлопець. А чи приймете до свого гурту?
1-адівчина. Якщо ласка, то будь ласка.
2-йхлопець. Ох, яка ж і цікава.
1-адівчина. А ти думав, за словом у карман полізу?
3-йхлопець А це чия така сором'язлива?
4-адівчина
Постій, хлопче, до суботи
Справить мати сукню, ще й чоботи,
Червоную плахту, зелену запаску
Люби мене, козаченьку, коли твоя ласка.
3-й хлопець Ти ба, яка цікорушка.
(Дівчина, засоромившись, зникає в гурті дівчат. Сміх).
5-й хлопець А хто чув?
Молодь Що?
5-й хлопець. Як комар чхнув? (Сміх)
Оксана Годі. годі балачками себе забавляти, Розійдіться, ширше коло, будемо танцювати. (Танець «Краков’як»).
Петро Увага, увага! Шановне товариство, коли ми вже зібралися гуртом і надалі будемо збиратися на наші гуляння, то послухайте наш устав: «Будемо ж, браття, гуляти чесно, тихо та сумирне, як і слід чесному і поважному парубоцтву, так, як гуляли наші діди і батьки. З дівчатами обходитися шанобливо, не забувати, браття, що чесна дівчина — то є окраса і честь усього села». То як, згода? Молодь. Згода, згода.
(В цей час до гурту підходить парубчак і хоче проникнути в коло).
Хлопець Стій! Гасло!
Парубчак. Меч і масло.
Хлопець. Як, як?
Парубчак Смійся в кулак. Пускай!
1-й хлопець Не лізь. Подай клич. Ти хто такий? :
Парубчак. Степовий сич. Твій прадід.
1-йхлопець. Дурний,
Парубчак. Не знаю хто. Чи я, чи ти? Пусти!
2-йхлопець. Стій! Йти не смій! А то...
Парубчак. Тю-тю, який!
3-йхлопець. Та пусти, пусти його, бач, як він вирядився, може, якесь путнє слово скаже.
4-йхлопець. Ану, малий, говори, що тебе на нашу вулицю привело?
Парубчак. Хлопці, прийміть мене до вашого парубочого товариства.
5-йхлопець. Ви чули? Ви тільки подивіться, ще молоко на губах не обсохло, а він уже до дівчат біжить.
Парубчак. Я не така вже й дитина, як кому здається.
4-йхлопець. Ні, ні, ти вже козак, але молоко на губах повитирай.
(Заявляється товариш парубчака).
Товариш. Та він уже вміє косити, волочити...
Хлопець. О, ще один парубок об'явився. І ще що він уміє робити?
Товариш. Не чіпай, бо буде край.
1-йхлопець. Ти диви, які ми горді.
Товариш. Горді чи не горді, а ціну собі знаємо.
2-йхлопець. Молодці, хлопці, але ще трішки підростіть.
Парубчак. Зараз хочу. Як робить, то великий, а як гулять, то малий.
3-йхлопець. Іди, іди, підростеш до того року, заробиш гроші на могорич хлопцям і на музику дівчатам, то тоді будь ласка до нашого гурту.
Парубчак. Я зараз хочу.
4-йхлопець. Хотіти ніколи не пізно.
Парубчак. Хлопці, хлопці, прийміть.
6-й хлопець. Іди подобру-поздорову.
Парубчак. А я не піду, не піду.
Хлопець Ну ти бачиш таке?.. Ану йди-но сюди!
(Хлопці ловлять парубчака, перерізають ремінець на штанях, разом з товаришем вони втікають, але штани спадають. Він підхоплює їх руками і — навтьоки. Сміх...).
Парубчак. На нашу вулицю і носа не потикайте.
Товариш. Нехай тільки попробують.
Дівчина. Та навіщо нам.ваїпа вулиця?
На вашій вулиці сміття та полова,
А на нашій вулиці челядь чорноброва,
А на нашій вулиці все рівно та рівно.
Вигравали парубки вороними кіньми.

А на вашій вулиці все яри та кручі
Вигравали чорти куці, з вулиці ідучи.
Парубчак. Нічого, нічого, ви ще про нас почуєте. (Молодь сміється, хлопчаки зникають).
Хлопець. А ви знаєте, ми до вас прийшли не з порожніми руками, а принесли цілу торбу сміху, купу жартів. Дівчина. То поділіться з нами.
Хлопець. Будь ласка, слухайте. (Починаються ігри, розваги, хлопці пригощають
дівчат насінням. Жарти, сміх).
Хлопець.
Ой, дівчата-чарівниці
Заспівайте, не баріться. (Пісня).
Дівчина.
Ой, заграйте нам, музики,
Щоб гриміли черевики.
(Танець «Полька»). (Закінчується танець, вдалині чути переспів півнів (грамзапис).
Галинка. Треті півні по селу співають, накликають світанок...
Марійка Час додому.
Дівчина.
Час додому, час.
Час і пора?
Буде мене мати бити
Та нікому боронити
Час додому, час.
(Хлопці і дівчата попарно збираються йти додому, заводять пісню «І шумить, і гуде»)
Двом хлопцям немає пари, то вони, обійнявшись, ідуть удвох.
Хлопець.
Ех, гуляв, так гуляв
Ні чобіт, ні халяв,
Як додому прийшов
Не було і підошов. (Переспів півнів)
Хлопець. Співають півні, співають другі, а я гуляю.
1-й хлопець. Співають треті, ще й четверті, я додому йду...

Л І Т Е Р А Т У Р Н И Й В Е Ч І Р

Великдень на Україні

1 ВЕДУЧИЙ: Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій
землі, і Україні, починається цикл народних весняних свят, пов’язаних з стародавніми звичаями та віруваннями, супроводжуваних піснями та хороводами.

2 ВЕДУЧИЙ: Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни -
гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона ця дівчина - весна - бажаний і довгожданний гість, її закликають дівчата веснянками, її зустрічають діти з дарами - солодким , печивом у вигляді пташок, її уособлення найкраща з дівчат на передодні святого Юрія “Ляля” або “Леля”, що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується зеленим поясом з трави і роздає дівчатам дари – вінки, що вістять весілля. Народний образ весни - це образ краси, сили і надії.

1 ВЕДУЧИЙ: Головним святом весняного циклу є Великдень - найбільше християнське свято нашої Батьківщини, коли ми з глибокою вірою в серці висловлюємо слова "Воскресне Україна".

2 ВЕДУЧИЙ: Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, шутковою або квітною, а тиждень перед цією неділею "Вербним”. У вербний тиждень, за народним віруванням не можна сіяти гродину, бо буде ликовате як верба, не сіяли колись І буряків бо будуть гіркі.

1 ВЕДУЧИЙ: У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь
завозять багато вербового зілля. Зранку на богослужіння сходяться всі - старі І малі, "бо гріх не піти до церкви як святять вербу, коди кінчається відправа і священник окропить гілля священною водою, то діти одне з поперед одного - стараються як найшвидше дістати вербу і тут же проковтнути по кілька "котиків”, щоб горло не боліло. Господарі повертаючись з церкви із свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі, щоб росла Богові на славу, а нам людям на вжиток”. Якщо дійшовши до хати заставали когось, що проспав , то били такого свячено» вербою, промовляючи "Не я б’ю, веба б’є, за тиждень Великдень” недалечко червоне яечко”.

2 ВЕДУЧИЙ: Останній тиждень перед Великоднем називається "білим" або "чистим". На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту. Селяни вірили, що це найкращий час для сівби ранніх ярих зернових культур і гороху - буде колоситися без бур’янів. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страстним або живим.

1 ВЕДУЧИЙ: Чистий четвер - це день весняного очищення. Ще вдосвіта до схід сонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї,в хатах - все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Існує повір'я, що в чистий четвер до схід сонця, ворон носить своїх дітей з гнізда купатися в річці. Хто скупаться раніше від воронячих дітей, той буде здоровим протягом цілого року. Отож хвюрі люди купалися, бувало вночі "Коли ворон, дітей не купає", щоб очиститись від хвороби. Викупавшись, хворий набирав з свого купилю відро води і виливав, щоб там усе лихо зосталося". А дехто ще й промовляв "Господи Ісусе Христе! Перехрестна дорого! Дай боже здоровая в ручки, в ніжки І в живіт трішки". У чистий четвер господиня поруч з іншою роботою готувала сіль для Великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку І клали у піч. Коли ганчірка обгорить, сіль збирали І зберігали до Великодня. На Великодень цю сіль господар клав на хлібину і все це ставив на покуті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах. На великий четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік та озер і дожидать сходу сонця. Як тільки сонце вийде із-за обрію, дівчата роздягаються, розпускають коси І стрибають у воду, промовляючи "Водане, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу”.

2 ВЕДУЧИЙ: Чистий четвер - це "Навський Великдень”. За стародавнім народним віруванням Бог тричі на рік відпускав мерців з того світу : 1-й раз у чистий четверг, 2-й раз, коли квітують жита, 3-й раз на Спаса. На Навський Великдень мерці віправляють своє богослужіння і каються в своїх гріхах. У цей день вони не бояться ні Христа, ні молитви, а як побачать живого чоловіка, то душать до смерті. Оповідають, що один чоловік мав дві дочки. Молодша померла перед Великоднем, старша дуже тужила за нею і вирішила побачити її на Навський Великдень.
Діждалася вона цього свята і пішла на цвинтар о 12-й годині ночі, там вона побачила 2-х хлопців, що стояли і трубили в труби, скликаючи мерців. Мерці встали з гробів і пішли до церкви, Дівчина пішла за ними, а коли вони входили в церкву вона зупинилася біля папороті. Остатнньою ввійшла в церкву її покійна сестра. Побачивши свою живу сестру вона сказала: "біжи додому, а то мерці тебе задушать". Жива сестра побігла додому. Мерці погналися за нею, але не догнали. Прибігши до хати дівчина розповіла все що бачила і відразу померла.

1 ВЕДУЧИЙ: Колись наші селяни в чистий четвер кабанів кололи, бо ж на Великодньому столі повинні бути шинка й ковбаса. Крім кабана різали ще й поросятко,, бо за старим звичаєм на Україні, разом з паскою в церкві святили печене порося з шматком хріну в зубах. Нагадаймо Степана Руданського, він писав: "несе мужик у ночовах додому свячене: яйця, паску, і ковбаску і порося печене. І порося, як підсвинок та ще й хріном в роті...”

2 ВЕДУЧИЙ: Страстна п’ятниця. Віруючі люди у цей день нічого не їдять з виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це звичайно бувало около 2-ї години по-полудню. Повернувшись з церкви, родина звичайно сідає обідати. Обід у страстну п’ятницю — пісний, навіть риби в цей день їсти не можна. Здебільшого обходяться городиною - капустою, картоплею, огірками. Ні шити, ні прясти в страстну п’ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова, або що небудь рубати сокирою. Колись господині в цей день робили дві роботи - пекли паски і садили капусту - це не гріх. ”Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду -"щоб капуста була здорова, як паска." Якщо верх паски западе, або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя, хтось помре в цьому році". Паски пекли раз у рік тільки на Великдень.” Поки паска не посвячена , їсти її не можна - гріх! В п'ятницю не можна співати, бо на Великдень будеш плакати.




1 ВЕДУЧИЙ: У Великодню суботу, роблять крашанки. За народним віруванням крашанки готують в суботу, тому що яйця пофарбовані в п’ятницю швидко псуються. Здебільшого фарбуютв у червоний, жовтий, синій, зелений кольори. Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує кров Спасителя. Не годиться робити чорних , бо вони нагадують кров лукавого. Перше фарбоване яйце зберігають і як треба підкурюють ним хворого на пропасницю.


2 ВЕДУЧИЙ: Звичай робити писанки та крашанки виник в нас на Україні дуже давно. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігаюті ще й досі. Він переважно геометричний, трикутники, спіралі, сорококлинці. Все це - знаки різних ритуалів, або свяченні числа. Про походження звичаю готувати на Великдень писанки або крашанки існує багато легенд. Послухайте деякі з них:
Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав своїм воякам, які охороняли його гроб: "Ідіть І скажіть своїм людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили ось вам знак." При цьому Спаситель узяв з свого гробу крашанку і дав воякам. Відтоді І пішов звичай робити крашанки на Великдень. Ніс убогий яйця в кошику на базар продавати, а в цей час жиди вели Ісуса Христа розпинати. Хрест був тяжкий і Спаситель падав під його тягарем. Чоловікові стало жалко Спасителя, він лишив свій кошик на дорозі, а сам пішов помагати Ісусові нести хрест. І ніс аж до місця розп’яття. Коли чоловік повернувся до свого кошика, то побачив, що яйця повернулися на писанки та крашанки.
На Уманщині кажуть, що жиди та всякі недовірки спокушали Христа як він ішов на сдраждання. Набрали в пелину камінців і спитали Сасителя що в них в пелені. Христос каже: "Крашене та писане”, вони відкрили пелену щоб посміятися - а там, справді - крашанки та писанки.

1 ВЕДУЧИЙ: Є декілька легенд на тему: Чи на Великдень справді великий день? Великдень називаться так тому, що в той час, коли Христос родився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що тепершніх треба сім зложити до купи, щоб був один тодішній. Тоді, як зійде сонце в наділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як жиди розпўяли Христа, дні поменшали. Тепер тільки царські ворота стоять в церкві навстіж сім днів. Ось чому цей день називають великим.
2 ВЕДУЧИЙ: Як тільки задзвонять до утренні, то з усіх кінців села чи міста народ починав рухатися до церкви - хто пішки, а хто возом. Дітей теж брали з собою, дома майже ніхто не залишався. Поздоровляти з святами і хрестосуватися починають уже після богослужіння. При цьому цілуються і обмінюються писанками й крашанками. Яйце одержане при першому христосуванні зберігається як цінність, бо за народним віруванням воно має велику силу. Якщо Великодню службу Божу правіть не один, а кілька, священників, то христосування починається в алтарі поміж священниками. Потім вони виходять з алтаря з христом, Евангелією та святими образами в руках, стають перед царськими ворітьми обличчями до народу і найстарший із них виголошує привітання: Хриотос Воскрес! Воістину Воскрес! Тепер повівся звичай виголошувати привітаная так: "Христос Воскрас - воскресне Україна!”

1 ВЕДУЧИЙ: Як тільки прийдуть з церкви і принесуть паску відразу мастять натщесерце свяченим салом губи, ніс і все обличчя - "Щоб у тілі не боліло і не тріскалося від вітру та сонця". В цей же час, придивляється до паски, бажаючи помітити на ній шерстину і якщо помітять білу, то це значить що буде білий скот вестися в господарстві; якщо чорну чи руду помітять то такої шерсти скот треба заводити.
2ВЕДУЧИЙ: Перед тим як сісти за стіл вся родина вмивається.
Мати наливає у велику миску холодної води, а на дно миски кладе три червоні крашанки. Першою вмивається дівчина, потім хлопці і мати, а останній батько. Після кожної особи воду міняють, але крашанки лишаються тіж самі. Їх забирає дівчина, - щоб краща була. Вся родина молиться Богові і сідає до столу. Стіл застелений білою скатертиною і заставлений найліпшими напитками та наїдками, на які тільки міг спромогтися господар: яйця, сир, паски,ковбаса... В пляшках: горілка, наливка, пиво...

1 ВЕДУЧИЙ: В день свята Воскресіння Господнього ворота у царство небесне відкриті, а той хто в цей день помре прямісінько піде до раю. Дитина, яка народиться в цей день буде нещаслива. На Великдень як зустрінеш якого чоловіка, хоч і не знайомого поклонись і привітайся. Гріх не вітатися у цей день навіть з ворогом. Після обіду ходять на кладбища хриотуватися з немерлими, кладуть крашанки що їх відразу підбирають діти.